Будь-який вибір під час війни забарвлений питанням життя і смерті: свого, близьких, дому, звичного укладу життя. І вже всі мабуть помітили, як це підвищує тиск в ставленні до себе. Очевидно те,
як сильно збільшився градус напруги і інтенсивності людських емоцій.
Як це впливає на взаємини між людьми?
- Коли в мирний час людина
осуджує себе чи інших за помилки і корить за неідеальність, то в період війни це робиться зі збільшеною в рази силою. Вимоги підвищились, але ми залишились такими ж простими людьми, які не можуть
стрибнути вище своєї голови. Це треба мати на увазі та додати лояльності в ставленні до себе і близьких.
- В мирний час буває складно
прийняти те, що в кожен момент людина здійснює найоптимальніший із всіх можливих виборів. Під час війни ставки збільшуються, і прийняти це стає ще важче. Якщо зазвичай умови до себе і претензії
до інших високі, то зараз вони зашкалюють. Всі складні переживання множаться. Тривога стає жахом, печаль – горем, прийняття – захопленням, досада – гнівом, інтерес – настороженістю.
Висока інтенсивність виснажує, тому потрібно ще уважніше ставитись до відновлення своїх ресурсів.
- Ми залишаємось все такими ж
людьми з усією своєю людськістю, слабкостями і силами. Поряд із емпатією, співчуттям і любов’ю нікуди не поділася функція злитись, заздрити, конкурувати – і це природно. Ми все ще не можемо бути
ідеальними чи надлюдьми, можливості нашого організму все ж обмежені і вичерпні, але і здатність відновлюватись і компенсовувати зберігається. Допомогає, якщо не застосовувати психологічне
насильство до себе і своїх.
Психотерапевт також нагадує, що кожен робить все, що може в цій ситуації. Україну зберігає любов до кожної частини і представника нашої української спільноти, в тому числі до себе.