Що робити, коли опускаються руки

За останній час українці пережили стільки емоцій, скільки, часом, не випадає за все життя. Настрої постійно змінюються. Якщо ви подумали, що все пропало – вам стало страшно. Але потім звитяга воїнів підштовхнула до думки: я ними пишаюся, і ви пережили гордість.

У голові все пов’язано: думка провокує стан, який посилює думку, яка посилює стан і так далі. Слизькі думки "Все пропало", "Ми не встоїмо", "Що зі мною буде" добре припадають до втомленої свідомості. Потрібно розуміти, що свідомості необхідно багато енергії, аби подолати стан відчаю.

Також вони дають кілька корисних порад, як можна собі допомогти психологічно:

• Не сваріть себе, якщо раптом з’ясуєте, що сили закінчилися, а на кожну зіницю підвісили гирю, що на тіло навалилася токсична втома. Токсична, тому що: "Як я можу зараз відпочивати?".
• Треба відпочивати. Не вилежувати боки на дивані перед телевізором з їжею. Але спати та їсти – треба. Під гарячим душем постояти, якщо є змога – треба. З рідними поговорити – треба. Це вітамінки, які підсилюють свідомість. За стійку бойову психіку слизьким думкам зачепитися складніше. Але за ослаблену – запросто.
• Розділяйте себе та думку: не я пропав (-ла), а я ДУМАЮ, що я пропав (-ла). Коли ви розумієте, що ви думаєте, з цим вже можна працювати, змінюючи спосіб мислення. 
• Сон. Якщо ви колись були у відчаї ввечері, але потім засинали, вранці ситуація вже не здавалася такою страшною.